У зимовій колекції Chanel Haute Couture 2026 було опудало. Ви, мабуть, його бачили. У будь-якому разі це був 15-й образ. Його показала модель Наташа Полі, і він здавався складеним із жакета та солом’яного капелюха, картатої фланелевої сорочки й джинсів. Але насправді все було інакше.
Жакет, насправді, зроблений із рафії — і дуже м’який. На його краях є жовті пір’яні косички, а дев’ять керамічних ґудзиків на кожному етапі показують цикл життя соняшника — від паростка до сухої квітки. Тканина штанів — це переплетення твіду, що імітує денім. Сорочка зроблена з того самого матеріалу, але з додаванням клітинчастої вишивки. Обидва вироби створені ательє Lesage.


Щоб розібратися в цьому, варто повернутися трохи назад. Другий показ couture Маттьє Блазі як креативного директора Chanel відштовхувався від збірки казок, яку він знайшов у бібліотеці квартири Габріель Шанель. Звідти прийшли виткі рослини, квіти, тварини та персонажі, що прикрасили сценографію, одяг і аксесуари.
Назва колекції — Gaby and the Beanstalk — це алюзія на англомовну назву казки про Джек і бобове стебло. Для дизайнера ця історія перегукується із засновницею модного дому. Як і Джек, вона походила зі скромного середовища й завдяки наполегливості та рішучості піднялася в соціальному й професійному житті, здобувши свою золоту курку.

Уяву Маттьє підживлювали й інші казки, зокрема «Попелюшка», «Казка про трьох ведмедів», «Кіт у чоботях» і «Гидке каченя». Тут є ґудзики та металеві сумки, виліплені у формі сплячої лисиці або курки на золотому гнізді. Та важко не згадати «Чарівника країни Оз».
У книжці Л. Френка Баума, виданій 1900 року, Опудало сидить на стовпі, щоб відлякувати ворон від стиглої кукурудзи, доки Дороті не звільняє його. Його описують як доброзичливого й щедрого, хоч і трохи незграбного. На показі риси цього персонажа читаються в дрібних недосконалостях.

Нижні краї суконь і штанів часто лишаються необробленими. У деяких переплетеннях видно вільні або розріджені нитки, щоб підкреслити ручну роботу й показати те, що є під поверхнею. Є розповіді, що Коко Шанель так часто різала й приколювала свої речі — усі вони шилися та підганялися прямо на тілі, — що їхні поверхні зношувалися. І їй це подобалося.
Навмисна недосконалість додає фактури й людяності. До речі, ця тема вже була у Volume 24 Elle Brasil. У матеріалі асистентка редакторки моди Джуліана Мескіта пояснює, як потерті тканини, зміщені силуети та менш прораховані образи стають відповіддю на автоматизацію й штучність нашого часу.
В Оз Опудало прагне отримати мозок: «Якщо моя голова й далі буде повна соломи замість мізків, як я зможу щось знати?». Іронія в тому, що протягом усієї подорожі саме він виявляє найбільше мудрості, вигадуючи плани, щоб урятувати групу від небезпек. Наприкінці Чарівник дає йому мозок, який насправді є лише жменькою висівок. Секрет — у ефекті плацебо, адже персонажу ніколи не потрібно було більше розуму, лише впевненість і самовизнання.






